Могилевська Т.Ю. , Хлебтунова І. О.
МОВНЕ ПОРТФОЛІО
ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНЯ
У статті розглянуто особливості формування
соціокультурної компетентності учнів засобами мовного портфоліо. Висвітлено
основні підходи до визначення мовного портфоліо. Детально розглянуто типову
структуру мовного портфоліо та визначено особливості складання мовного портфоліо
учня.
Ключові
слова: соціокультурна
компетентність, мовне потрфоліо, інноваційний компонент, технологія
впровадження мовного портфоліо.
Статус іноземної мови, її значення, авторитет постійно зростає, бо вона є тим
навчальним предметом, який має за головну мету формувати здатність людини до
спілкування, до міжкультурних відносин.
На сьогодні, коли метою української зовнішньої політики є членство України в Європейських
Співтовариствах, завданням для
вчителів іноземних мов стає формування в учнів високого рівня володіння іноземною мовою, підтримування й постійне поповнення
своїх знань, удосконалення вмінь, розвиток комунікативної та інформаційної
культури. Одним із методів
самовдосконалення вчителів та оцінювання учнів є складання мовного портфоліо.
Багато вітчизняних та зарубіжних авторів висвітлили
теоретичні засади створення учнівських портфоліо: В. Загвоздкіна, І. Калмикова,
М. Остренко, Т. Новикова, H. Barrett, E. Book, D. Niguidula, D. Sweet та ін. Дослідженням укладання та використання мовного
портфоліо в процесі навчання іноземних мов учнів загальноосвітніх навчальних
закладів займалися наступні науковці: Н. Алмазова, Н. Гальскова, Д. Ісаєва, О.
Карп’юк, Л. Лабазіна, З. Никитенко, І. Осадча, Ю. Пасов, Є.
Полат, Л. Ягеніч, A.Dobson, F. Goullier, D. Little, M. Muller, R. Perclova, R. Scharer, J. Trim, І. Беженар, І. Юдіна, P. Aarts, R. Broeder, P. Pavlow,
P.McLagan, O’Malley J.Michael, L.
Pierce, T. Oliinyk та ін. [3; 4; 5; 6; 7; 9; 11; 12].
Аналіз праць
вітчизняних і зарубіжних вчених показав, що, незважаючи на достатній виклад
теоретичних аспектів проблеми, зокрема історії конструювання учнівського
портфоліо, у тому числі й мовного, методичні рекомендації та результати
практичного використання цієї технології в національній школі представлено ще
недостатньо.
Мета статті – показати доцільність та ефективність використання
мовного портфоліо як засобу формування соціокультурної компетентності в навчанні учнів іноземної мови.
Одним із основних пріоритетів у процесі навчання іноземної
мови у навчальному закладі є розвиток соціокультурної компетенції, основою якої
є створення мотивації та інтересу до країнознавчої тематики, до культури та
традицій країни і народу, мова якого вивчається, за допомогою яких формуються
вміння міжкультурного спілкування. Дана компетенція стосується перш за все
соціокультурних умов користування іноземною мовою. Через оволодіння правилами
ввічливості, нормами, які регулюють стосунки між поколіннями, класами та
соціальними групами, соціокультурний компонент має пронизувати весь процес
навчання майбутнього вчителя іноземної мови. Тому необхідно здійснювати
ретельний відбір мовного та мовленнєвого матеріалу для ефективного формування
соціокультурної компетентності учнів на основі програмних вимог.
Н. Алмазова, досліджуючи діалог рідної та іноземної
культур, вважає, що формування соціокультурної компетентності передбачає «інтеграцію особистості в
систему світової та національної культур». Для адаптації
до нового культурного контексту необхідні знання звичаїв, традицій, норм
поведінки та етикету носіїв мови; вміння розуміти та адекватно використовувати
ці соціокультурні засоби в процесі спілкування [1].
С. Савіньон розглядає соціокультурну
компетентність як рівень знань соціокультурного контексту використання іноземної
мови; характеристику досвіду спілкування та використання мови в різноманітних
соціокультурних ситуаціях [14, с. 9].
Зробивши аналіз вищевикладених тлумачень науковців
поняття «соціокультурна компетентність», ми визначили своє трактування: соціокультурна компетентність — це сукупність культурно-країнознавчих, соціолінгвістичних
знань, навичок і вмінь та здатність використовувати їх у міжкультурній
комунікації. Ефективним засобом формування соціокультурної компетентності учня
може бути створення ним власного мовного портфоліо.
Портфоліо (від англ. portfolio - портфель,
папка) - це папка документів з навчального предмета як компонента навчальної
діяльності учнів, який ведеться учнями при педагогічному супроводі вчителя.
«Портфель»
є найбагатшим джерелом інформації про зростання і розвиток дитини, а в
початкових класах цінний ще й тому, що дає уявлення про сам процес навчання
дитини. Портфоліо не тільки є сучасною ефективною формою оцінювання, але й
допомагає вирішувати такі важливі педагогічні завдання:
- підтримувати і стимулювати навчальну мотивацію школярів;
- заохочувати їх активність і самостійність, розширювати можливості
навчання та самонавчання;
- розвивати навички рефлексивної та оціночної (самооцінюючої)
діяльності учнів;
- формувати вміння вчитися - ставити цілі, планувати і організовувати
власну навчальну діяльність [2].
Європейське мовне портфоліо (European Language Portfolio) було
розроблене й апробоване Відділом мовної політики при Раді Європи в Страсбурзі
в 1998-2000 р. р. Саму ідею було реалізовано в Німеччині, Франції та
Швейцарії, після чого вона пройшла успішне випробування в 15 країнах - членах
Ради Європи. В Україні Європейське мовне портфоліо було презентовано в 2003 році. Це документ, точніше, пакет документів, у якому кожен, хто
опановує мову, може зібрати й у систематизованому вигляді представити свої
досягнення.
Дуже важливою в роботі
над портфоліо є взаємодія між учнем і вчителем. У процесі спільної діяльності
визначаються цілі навчальної роботи школяра й виробляються критерії її
оцінювання. Щоб
допомогти учневі адекватно оцінити свої знання, можливості, у нього має бути
сформована шкала цінностей, з якою він зміг би звіряти свої власні досягнення в
різних сферах освітньої діяльності. Формуванню необхідних навичок і рефлексії
ефективно допоможе вітчизняний варіант мовного портфоліо, в основу якого
покладено документи Ради Європи, зокрема концепцію Європейського Мовного
Портфоліо – ЄМП (European Language Portfolio – ELP) і «Загальноєвропейські
компетенції володіння іноземною мовою: вивчення, викладання, оцінка» (Common
European Framework of Reference: Learning, Teaching, Assessment – CEFR).
За визначенням З.
Никитенко, мовний портфель (мовне
портфоліо МП) – це «пакет документів, який
дозволяє учневі самостійно фіксувати й оцінювати свої досягнення та досвід в
оволодінні іноземною мовою незалежно від методів і засобів навчання, що
використовуються» [7, с. 9].
Н. Коряковцева запропонувала своє трактування: «пакет робочих матеріалів, які представляють той або інший
результат навчальної діяльності учня в оволодінні іноземною мовою, що дає
можливість школяреві й учителеві самостійно або спільно проаналізувати та
оцінити обсяг роботи і спектр досягнень учня в галузі вивчення мови і культури,
динаміку оволодіння ним мовою в різних аспектах» [5, с. 104].
«Мовне портфоліо»
школяра є самостійним документом, утім, може входити до загального «Портфоліо
учня», де зібрано різні портфоліо: «Портфоліо з математики», «Портфоліо з
біології», «Портфоліо з іноземної мови» тощо. Варіант ЄМП, що використовується
в українській школі, насамперед орієнтовано на самооцінку комунікативних умінь
школярів у процесі вивчення іноземної мови.
Наразі існує
чимало типів портфоліо, описаних у методичній літературі. Зокрема, відповідно
до мети і змісту роботи дослідники І. Калмикова, Т. Новикова, Л. Черепанова [4; 8; 11] відокремлюють такі типи мовного
портфоліо:
• «папка
досягнень», що відображає освітні успіхи учня в оволодінні шкільним
предметом, у навчальній діяльності в цілому;
• проблемно-дослідницьке
мовне портфоліо, яке є набором матеріалів, пов’язаних із підготовкою і написанням учнями
рефератів, доповідей, наукових робіт тощо. Ці матеріали систематизовано за
рубриками (план роботи над рефератом, цитати, афоризми, результати дослідження
тощо);
• тематичне
мовне портфоліо, що створюється в процесі вивчення великого розділу, курсу, теми.
Головне в цьому портфоліо – самооцінка учня у вигляді розмірковування,
аргументації, обґрунтування.
М. Остренко
акцентує увагу також на важливості рефлексивного портфоліо, яке включає
матеріали з оцінки й самооцінки досягнень цілей, особливостей ходу та якості
результатів навчальної роботи школяра, і портфоліо для розвитку навичок вищого
мислення, до складу якого входять матеріали, що відображають процес
навчання учня на рівні «аналізу – синтезу – оцінювання». Що стосується
учнівського портфоліо залежно від мети, то автор виділяє два види портфоліо: портфоліо-власність
(збирається для себе) і портфоліо-звіт (готується для
вчителя) [9].
У сучасній практиці
викладання іноземних мов ефективно використовуються різні види мовного
портфоліо залежно від його цільової спрямованості:
· мовне портфоліо як інструмент
самооцінки досягнень учнів у процесі оволодіння іноземною і рівня володіння
цією мовою (Self-Assessment Language
Portfolio);
· мовне портфоліо як інструмент
автономного вивчення іноземної мови (Language
Learning Portfolio). Цей вид портфоліо може також варіюватися залежно від
мети і спрямованості: мовне портфоліо з читання (Reading Portfolio), мовне портфоліо з аудіювання (Listening Portfolio), мовне портфоліо з
говоріння (Speaking Portfolio), мовне
портфоліо з письма (Writing Portfolio),
мовне портфоліо із взаємопов’язаного розвитку видів іншомовної мовленнєвої
діяльності (Integrated Skills Portfolio);
· мовне портфоліо як інструмент
демонстрації навчального продукту – результату оволодіння іноземною (Administrative Language Portfolio);
· мовне портфоліо як інструмент
зворотного зв’язку в навчальному процесі з іноземної мови (Show Case, Feedback Language Portfolio);
· багатоцільове мовне портфоліо, що
відображає різні цілі в галузі оволодіння іноземною (Comprehensive Language Portfolio).
У мовне
портфоліо типу Administrative
включаються, як правило, зразки кращих самостійних робіт учня, виконані ним
протягом певного періоду. За допомогою такого портфоліо школяр може
продемонструвати свої досягнення у використанні мови, яку вивчає, під час
інтерв’ю при прийомі на роботу, при вступі до навчального закладу або в інших
цілях. У цьому випадку мовне портфоліо виконує соціальну функцію інформування
про успіхи і досвід учня у сфері міжкультурного спілкування.
Мовне портфоліо
типу Feedback містить матеріали навчальних завдань,
що фіксують ступінь сформованості певних умінь із різних видів іншомовного спілкування,
і здатність учнів реалізовувати ці вміння при виконанні завдань різних типів.
Функція цього типу мовного портфоліо – здійснювати зворотний зв’язок за
результатом виконання певних навчальних завдань і на основі оцінки результату
проводити необхідну корекцію самостійної навчальної діяльності щодо оволодіння
іноземною мовою.
Мовне портфоліо
типу Show Case виконує певну
репрезентативну функцію – накопичувати і представляти зразки мовленнєвих робіт,
досвіду іншомовного спілкування, використання мови, що вивчається, у різних
ситуаціях, а також самостійні, у тому числі творчі роботи школяра. Учень
відбирає свої роботи до цього мовного портфоліо на основі власної оцінки
успішності та якості своєї мовленнєвої творчості.
Незважаючи на те,
що в країнах Європи існує безліч версій мовного портфоліо, кожна з них повинна
мати три компоненти і базуватися на шести рівнях і п’яти навичках, прописаних у
Загальноєвропейських компетенціях. Європейське Мовне Портфоліо – це своєрідні
уніфіковані вимоги до оцінки рівня мовного розвитку і водночас особистий
документ учня, з яким він працює декілька років. У посібнику «Європейське Мовне
Портфоліо» Д. Літла і Р. Перклової [6] йдеться про три компоненти ЄМП.
1. Мовний паспорт (Мови, які я знаю): дає уявлення про рівні володіння різними
мовами в певний період часу. У паспорті учень коротко відображає свою
комунікативну і некомунікативну компетенції. Йдеться про всі нерідні мови, які
він вивчає, екзамени і результати, міжкультурні контакти. Паспорт включає також
інформацію про самооцінку, оцінку викладача і оцінку, одержану в освітніх
закладах. Розділ «Мовний паспорт» виконує соціальну функцію: формує інтерес до
інших мов і культур.
2. Мовна біографія (Мої успіхи):
допомагає школяреві визначити цілі навчання, сприяє розвиткові багатомовності і
відповідних компетенцій. У мовній біографії містяться дескриптори, тобто
параметри, за якими уточнюється й оцінюється (як школярем, так і вчителем)
рівень володіння учнем іноземною мовою. Учень визначає свій рівень володіння
іноземною відповідно до таблиці самооцінки. У листах самооцінки школяр позначає
ті комунікативні вміння, якими він, на його думку, уже оволодів, і ті, якими
має оволодіти. Учитель допомагає учневі побачити свої досягнення і недоліки та
намітити шляхи подолання останніх. Розділ «Мовна біографія» реалізує
педагогічну функцію: формує самостійну оцінку учнями своїх успіхів у вивченні
іноземних мов як засобу міжкультурного спілкування.
3. Досьє (Моя скарбничка):
надає учневі можливість відбирати матеріали, що ілюструють його досягнення або
набутий досвід, зафіксований у мовній біографії або паспорті. Досьє виконує
інформаційну функцію: демонстрація школярами своїх досягнень у вигляді
конкретного продукту. У цій частині портфоліо школяр може зберігати зразки
своїх робіт з мови (мов), які він вивчив або вивчає. Це можуть бути роботи,
виконані ним самостійно на уроці (контрольні роботи, тести, твори тощо), удома,
на позакласних заняттях (проекти, реферати, доповіді, дипломи, сертифікати,
свідоцтва тощо), які підтверджують успіхи учня у вивченні іноземної мови.
Відбір може проводитися протягом одного року або однієї чверті, протягом двох
років навчання у старшій школі. Кожна робота також має супроводжуватися
коротким коментарем школяра про те, що йому в цій роботі вдалося, а що – ні; чи
згоден він з оцінкою вчителя і які висновки може зробити з результатів цієї
роботи. Головне в цій діяльності – самооцінка учня у вигляді
розмірковування, аргументації, обґрунтування.
Отже, основні функції
мовного портфоліо (соціальна, педагогічна, інформаційна), які не може виконати
жоден з існуючих компонентів НМК з іноземних мов, полягають у тому, щоб: наочно
продемонструвати учневі його успіхи в оволодінні іноземною мовою; допомогти
йому усвідомити цінність міжкультурного спілкування у своєму найближчому
оточенні, у регіоні, країні, Європі; сформувати самооцінку школяра при оволодінні
іноземними мовами; допомогти оцінити свій рівень володіння іноземними мовами і
порівняти його з європейськими нормами.
Концепція мовного портфоліо
дає можливість розширити межі навчального процесу за рахунок включення до
системи оцінювання досягнення учня в автентичному міжкультурному
безпосередньому й опосередкованому навчанні. Загальноєвропейські рівні
володіння мовою є базовими для ЄМП. Вони забезпечують основу для учнівського
самооцінювання і слугують матеріалом для постановки навчальних цілей. Шкали для
самооцінювання відповідно до рівнів мовленнєвих умінь є центральними для
структури і функцій ЄМП.
Портфоліо – технологія формування ключових
компетентностей учня:
*
інформаційної;
*
комунікативної.
*
соціокультурної.
Типи портфоліо для учнів подібні до портфоліо вчителя. Найчастіше
використовуються:
- портфоліо документів;
- портфоліо досягнень;
- рефлексивний портфоліо.
1. Портфоліо досягнень - містить кращі роботи, наробки, свідоцтва
ефективної діяльності.
2. Рефлексивне портфоліо – містить матеріали й оцінку (самооцінку)
досягнення цілей, особливостей якості роботи з різними джерелами інформації,
роздумів, відчуттів, сприймань.
3. Портфоліо документів – портфель сертифікованих (документованих)
індивідуальних досягнень. Подібна модель передбачає можливість як якісної, так
і кількісної оцінки матеріалів. Воно містить перелік і оцінки сертифікатів, що
входять до його складу. Документи або їх копії
можуть бути поміщені в додатку до портфоліо.
20 років тому портфоліо існувало
лише в паперовому варіанті. Сьогодні до нього додалися як мінімум ще дві форми
існування. Це:
1.
Електронне портфоліо
2.
Електронне онлайнпортфоліо або веб- портфоліо.
Робота над портфоліо має бути
систематизованою та містити в собі всі етапи підготовки.
Т. Новікова розрізняє такі етапи роботи над портфоліо:
* І етап - інформаційний полягає у ознайомленні з проектом, його цілями,
термінами проведення;
* ІІ етап – організаційний характеризується визначенням цілей роботи;
обговорення змісту, критеріїв оцінки тощо;
* ІІІ етап – контролюючий полягає у організації перевірки портфоліо учнів і
наданні необхідних рекомендацій;
* ІV етап – підсумковий передбачає
проведення презентацій, перевірку наявності матеріалів у портфоліо, оцінювання портфоліо[8,
с.138].
Упровадження
мовного портфеля у практику викладання іноземних мов у нашій країні істотно
впливає на
підвищення якості їх вивчення. Мовне портфоліо підвищує мотивацію учнів, їхню
відповідальність за результати навчального процесу, сприяє розвиткові свідомого
ставлення до процесу навчання та його результатів. Проте ні вчителі, ні учні,
ні управлінці освітою ще не готові до роботи з цим портфоліо. Його створення є
незрілим поки
що для шкіл (або класів) з поглибленим вивченням іноземної мови, оскільки цей
вид портфоліо насамперед призначено для тих, чия професія буде пов’язана зі
знанням іноземних мов. На жаль, структура і зміст більшості чинних національних
підручників (або НМК) з іноземної мови не дають змоги вчителям синтезувати ці
підручники з учнівським портфоліо, а учням – адекватно оцінювати свої знання
навчального матеріалу підручника за допомогою портфоліо.
Практика роботи
установ освіти свідчить про те, що педагоги найчастіше стикаються з
певними труднощами на шляху впровадження цього методу у навчальний процес. Серед
них:
*
Відсутність однозначності у баченні
змісту, наповнюваності, структури “портфоліо”, чітких критеріїв її оцінки і, як
наслідок, можливість суб’єктивізму.
*
Психологічна і фахова готовність
учителів.
*
Необхідність великої систематичної роботи
з учнями.
*
Значно більші у порівнянні зі звичною
оцінкою часові затрати на перевірку.
*
Проблеми місця для збереження потфоліо.
Проте
застосування цього методу все ж таки доцільне, оскільки він створює унікальні передумови
для розвитку ключових компетенцій і самостійності учнів у досягненні нового.
З
огляду на викладене, ми дійшли висновків, що соціокультурна компетентність
забезпечує можливість орієнтуватися в соціокультурних особливостях автентичного
мовного середовища, прогнозувати можливі соціокультурні перешкоди в умовах
міжкультурного спілкування і способи їх усунення, адаптуватися до іншомовного
середовища, проявляючи повагу до традицій, ритуалів і стилю життя представників
іншого культурного співтовариства. Тим самим мовне портфоліо є невід’ємним
компонентом формування соціокультурної компетенції з іноземних мов. Технологія
МП не лише розвиває внутрішні мотиви до навчання, а й формує потребу до
накопичення інформації, її критичного осмислення та самостійного подолання
труднощів під час вивчення англійської мови.
Проведене дослідження не вичерпує зазначену проблему. Перспективи
подальших досліджень полягають у висвітленні
розробок вчителів іноземної мови
власних мовних портфоліо, які будуть сприяти підвищенню мотивації учнів до
навчання, сформують їх соціокультурну компетенцію, навчать їх доцільно
використовувати набуті знання, уміння і навички.
Література:
1.
Алмазова Н. И. Формирование межкультурной компетентности при
обучении иностранному языку в экономическом вузе [Електронный ресурс] / Н. И. Алмазова. —
Режим доступу : elibrary.unecon.ru/materials_files/izv/IzvSPbUEF2003_3_C132_143_s.pdf
2.
Василенко Н.
Технологія розвитку професійної соціокомунікативної компетентності особистості:
портфоліо учня (управлінський аспект). – Вінниця, 2010. - 78 с.
3.
Загальноєвропейські рекомендації з
мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Науковий редактор
українського видання доктор пед..наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. – К. : Ленвіт,
2003. – 273 с.
4.
Калмыкова И. Р. Портфолио как средство самообразования и
саморазвития личности / И. Р. Калмыкова // Образование в современной школе. – 2002. –
№ 5. – С. 23–25.
5.
Коряковцева Н. Ф.
Современная методика организации самостоятельной работы изучающих иностранные
языки / Н. Ф. Коряковцева. – М. : АРКТИ, 2006. – 176 с.
6.
Литл Д. Европейский
Языковой Портфель: пособие для учителей и преподавателей пед. ф-тов / Д. Литл,
Р. Перклова ; [пер. с англ.; под общ. ред. К. М. Ирисхановой]. – М. : МГЛУ,
2003. – 72 с.
7.
Никитенко З. Н. Европейский языковой портфель для
начальной школы / З. Н. Никитенко // Иностранные языки в школе. – 2008. – № 5.
– С. 9–13.
8.
Новикова Т. Оценивание с помощью портфолио / Т. Новикова
// Народное образование. – 2006. – № 7. – С. 137–141.
9.
Остренко М.
Технология «Учебный портфель» в образовательном процессе / М. Остренко. – М. :
Библиотека в школе. – 2003. – № 16. – С. 10–15.
10.
Полат Е.С.
Портфель ученика / Е.С. Полат // Иностранные языки в школе. – 2002. – № 1. – С.
22-27.
11.
Черепанова Л. В.
Технология языкового портфеля школьника / Л. В. Черепанова // Русская
словесность. – 2009. – № 2. – С. 75–79.
12.
Oliinyk
T. Portfolio for Young Learners: Objectives,
Structure and Types /
Ɍ. Oliinyk // Reaching out to Children: All- Ukrainian
scientific and practical conference. Conference abstracts. Horlivka: Publishing
House of Horlivka State Pedagogical Institute of Foreign Languages, 2005. – P.
47–49.
13.
O’Malley J. Michael Authentic assessment for English language
learners / J. Michael O’Malley, L.
Valdez Pierce // Practical approaches
for teachers. – Longman, 1996. – 268 p.
14.
Savignon S. J. Communicative
Language Teaching: Linguistic Theory and Classroom Practice, Interpreting
Communicative Language Teaching (Yale University Press, 2002).
Відомості про авторів:
Могилевська Т.
Ю. – вчитель ІІ категорії Херсонської
спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №
52 з поглибленим
вивченням української мови Херсонської міської ради
Хлебтунова І. О.
– вчитель І категорії Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 52 з поглибленим
вивченням української мови Херсонської міської ради
Контактний
телефон та e-mail
+380952086317 perlyna-1@mail.ru
